Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередитися

Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИСЯ"
Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17.
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Ном. № 8504. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали. Шевч. 182.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Прачик, -ка, м. 1) Ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у.
Пропий-воли, -лів, м. Встрѣчено у Шевченка, въ значеніи: пропивающій воловъ, какъ эпитетъ чумака. Поли не в наймах де застряли, або не живете в шинку з пропий-волами чумаками. Шевч. 248.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.