Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Виймив дари та й роздав. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. Ум. Да́ронько.
Збли́зька́ нар. 1) Вблизи. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. 2) Изнедалека. Ой прилітає сім пар голубів зблизька.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Колешня, -ні, ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова.
Мату́зка, -ки, ж. = мотузка.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте.
Поодт.. Cм. повідт..
Присолити Cм. присолювати.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой.
2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво.
