Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полотнянка

Полотнянка, -ки, ж. Верхнее полотняное платье крестьянъ (мужчинъ и женщимъ) въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи: или длинное съ таліей, или, у мужчинъ подо Львовомъ, короткое, только до пояса. Гол. Од. 44, 51. На нім стара брудна полотнянка. ЕЗ. V. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТНЯНКА"
Бейбас, -са, м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Виданський, -а, -е. Виданный. Чи то виданське діло, щоб так робити?
Зарму́ток, -тку, м. = смуток. Угор. Гол. III. 132.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Новорічний, -а, -е. Новогодній. Желех.
Скорість, -рости Скорость. Желех.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. Н. п.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія! Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.