Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоть

Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТЬ"
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка. Ном.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Обриднути Cм. обридати.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1. Канев. у.
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый. Вх. Лем. 455.
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.