Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Горлови́й, -а́, -е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Не горлове діло. 3) Горлова́ я́ма. Яма для храненія зернового хлѣба. Cм. Горлаха.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл. — на що. Льститься на что, жадничать.
Наддої́ти Cм. наддоювати.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій.
Первотворний, -а, -е. Оригинальный.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Фарбляний, -а, -е. Красочный.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Cм. хобот.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий.
