Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрунь

Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУНЬ"
Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші. Ном. № 5617.
Натужити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, натягивать.
Підпалкувати, -ку́ю, -єш, гл. = підпалакати. Вх. Лем. 449.
Ростопляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростопи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Растапливать, растопить, расплавлять, расплавить. Богатым та скупим вливала ростопленеє срібло в рот. Котл. Ен. 2) Растапливать, растопить (въ печи).
Середохрестя, -тя, с. 1) Крестопоклонная недѣля. Грин. II. 93. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє. Кв. 2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги. О. 1862. IX. 69.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРУНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.