Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохкий

Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХКИЙ"
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати. Грин. III. 397.
Ко́жен и ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. Ном. № 175. У кожної купи був свій ватажок. К. ЧР. 355. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Посл. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Мару́на, -ни, ж. Раст. Маточная трава. Matricaria, Pyrethrum parthenium. Вх. Пч. І. 12. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Ном. № 4279. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Турок, -рка, м. 1) Турокъ. 2) Птица Fringilla rosea. Шейк. Вх. Пч. II. 11. Ум. турчин, туронько. АД. І. 312.
Удовин, удовиний, -а, -е. Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.