Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохкий

Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХКИЙ"
Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Чуб. V. 405. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 526. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. Черниг. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ. Желех.
Бідашний, -а, -е. = Бідолашний. Трава сніжечком біленьким припала, бідашний степ став сумувать. Греб. 387.
Виданський, -а, -е. Виданный. Чи то виданське діло, щоб так робити?
Витворювати Cм. витворяти.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Козачина, -ни, ж. 1) Молодой человѣкъ, молодець. 2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться. Ном. № 5853.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.