Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полох 1

Полох 1, -ха, м. 1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХ 1"
Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Виляскувати, -кую, -єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16.
Масть, -ти́ и масць, -ці, ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
На́сипом, нар. Насыпавъ просто (на возъ, напр.), не помѣстивъ предварительно въ мѣшокъ или что-либо подобное. Насипали віз насипом. Показав тютюн... потертий, бо насипом його в кишені носив. Св. Л. 235.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Проридати, -да́ю, -єш, гл. Прорыдать.
Сорочина, -ни, ж. Рубашка. Грин. III. 525. Зося посадила коло себе хлопчика в білій сорочині. Левиц. І. 288.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Шевч. І. 52. Троянки вголос загули. Котл. Кн. II. 29.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.