Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохання

Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Блучка, -ки, ж. = волічка. Желех.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. Св. Л. 104. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. О. 1862. IV. 57. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. К. Оп. 125. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим. К. Бай. 7.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ма́йва, -ви, ж. Флагъ. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Наддзю́бати Cм. наддзюбувати.
Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ. Вх. Лем. 456.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Судно нар.? Ні вічно, ні судно не скаже. Ном. № 7735.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.