Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохання

Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи. Вас. 155.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Оскаржити Cм. оскаржувати.
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну. Грин. III. 149.
Устидитися, -джуся, -дишся, гл. Устыдиться, постыдиться. Да познають і встидяться що ти, Боже, моя поміч. К. Псал. 200.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія! Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.