Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохання

Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Бобковий, -а, -е. Лавровый. Желех. Бобкове листи. МУЕ. I. 109.
Вигріти Cм. вигрівати.
Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Волч. у. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти. Грин. II. 322.
Гуся-на́! меж. = І. Гусь. Вх. Уг. 250.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день. Ном. № 13097.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. Ув. потиляка.
Чмовхачка, -ки, ж. = чмовхальниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.