Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохання

Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАННЯ"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Бучно нар. Роскошно, богато, шумно. Гучно, бучно, а в п'яти зімно. Ном. № 11197. Бучно з проводом ховали попівну. НВолынск. у. Ум. бучненько.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. І. 43. Гол. І. 3.
Джигну́ти Cм. Джигати.
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.
Ля́рва, -ви, ж. Потаскуха. Чуб. І. 90. Ах ти паскудо, лярво безноса! Подольск. г.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. Мет. 2) об. = маштула. Там такий манула. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути. Вх. Лем. 445.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Розламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. розламатися, -маюся, -єшся, гл. Разламываться, разломаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.