Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохати

Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Брехунець, -нця, м. 1) Ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Відразу нар. Сразу, вдругъ.
Моло́чник, -ка, м. Молочаник. Вх. Зн. 37.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.