Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохати

Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. № 8110.
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Ле́пта, -ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину. Шевч. 561.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо. Св. Л. 249.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ). К. ЧР. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.