Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоття

Полоття, -тя́, с. Полотье. Черк. у. Г. Барв. 146. Роспочинається полоття. Левиц. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТТЯ"
Гайдучок, -чка, м. Ум. отъ гайдук.
Заси́лка II, -ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.). Желех. Вх. Зн. 20.
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ. Вх. Зн. 30.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині. Мкр. Г. 61.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Похрумкати, -каю, -єш, гл. = похрумати.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали. Шевч. 233.
Прихідець, -дця, м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці. Грин. ІII. 495.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.