Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Доде́ржати, -ся. Cм. Додержувати, -ся.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Скажу соколові живцем вас поїсти.
Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Пеклуватися, -луюся, -єшся, гл. Заботиться, печься о комъ.
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.
Щикніти, (-нію, -єш?), гл. Скупиться.
