Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муляти

Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. Г. Барв. 213. 2)очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯТИ"
Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.
Величність, -ности ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у. 2) Величественность.
Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки. Рудан. І. 81.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі. Котл. Ен. II. 19.
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Панча II, -чати, с. = паненя. Вх. Лем. 446.
Справлятися, -вляюся, -єшся, сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. Рудч. Ск. I. 145. 2) Примириться, кончить полюбовно. Угор.  
Умчати', -чу, -чиш, гл. Умчать, увлечь. Ми вже думали, чи це сам Гаркуша тебе умчав. Стор. ІІ. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.