Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб.
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Згі́рклий, -а, -е. Прогорыслый.
Пластовець, -вця́, м. Снѣгъ, падающій хлопьями.
Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його.
Помішати, -ша́ю, -єш, гл.
1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!».
2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Чужої дитини не май за свою. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Ум. чуже́нький, чуже́сенький.
