Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати.
Колотов, -тви, ж. = колотівка.
Настелити Cм. настелювати.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Папір, -перу, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає.
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван.
