Аби́, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.

Зву́к, -ка, м. = гук.

Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.

Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. І. 44.

Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.

Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.

Плазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. H. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (Cм.). Ив. 18.

Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь. Котл. Ен. V. 9.

Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав. Котл. Ен. IV. 10.