Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муничитися

Муни́читися, -чуся, -чишся, гл. Церемониться. Бери бо лускай насіння; ще й муничиться. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЧИТИСЯ"
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Зві́дувати, -дую, -єш, сов. в. зві́дати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Гол. II. 49. Піду звідаю, чи піп дома. Камен. у. Як звідаєш, то зміряєш. Ном. № 6831.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева) Вх. Лем. 445.
Палітра, -ри, ж. Палитра. Кв. І. 127.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді. Кіевск. у.
Примучувати, -чую, -єш, сов. в. приму́чити, -чу, -чиш, гл. Измучивать, измучить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Мир. Пов. II. 41. Примучено його на тілі. К. ХП. 130.
Розчумакуватися, -куюся, -єшся, гл. Отдаться чумачеству.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Чепель, -ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака. Козелец. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУНИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.