Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муничитися

Муни́читися, -чуся, -чишся, гл. Церемониться. Бери бо лускай насіння; ще й муничиться. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЧИТИСЯ"
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Напла́кати, -ла́чу, -чеш, гл. 1) Наплакать. як кіт напла́кав. Очень мало. Ном. № 7695. 2) Навлечь плачемъ. Нехай уже Мати Божа прощає мене грішну, що я своєму рідному братіку лихо наплакала. МВ. І. 29.
Неспокійний, -а, -е. Безпокойный, неспокойный. Чого вона така неспокійна стала? МВ. ІІ. 24.
Підлисикуватися, -куюся, -єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам! Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Реус, -са, м. = рева. Лебед. у.
Розв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розв'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Развязываться, развязаться. Не жаль мені, що нелюба узяли, та жаль мені, що не щіпко зв'язали: бо мій нелюб розв'яжеться й утече. Н. п. світ розв'язався. Марині стало і в хаті веселіше, і на серці легше, неначе світ за для неї вдруге розв'язався. Левиц. І. тут тобі й пуп розв'я́жеться! Тутъ тебѣ и смерть!
Сивастий, -а, -е. Сѣдоватый, сѣроватый. Вх. Зн. 62.
Станва, -ви, ж. Большая кадка, бочка. Вх. Зн. 66.
Сухарець, -рця, м. Ум. отъ сухарь.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУНИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.