Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муничитися

Муни́читися, -чуся, -чишся, гл. Церемониться. Бери бо лускай насіння; ще й муничиться. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЧИТИСЯ"
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Недавній, -я, -є. Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку. Мир. Пов. II. 70.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Пошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько. Драг. 159.
Примівник, -ка, м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ. ЕЗ. V. 57.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно. Новомоск. у.
Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУНИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.