Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мур

Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Левиц. І. 218. Золота швайка мур пробиває. Ном. № 1394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. білочок.
Згі́рклий, -а, -е. Прогорыслый.
Мля́во нар. Вяло, слабо.
Мши́тися, -мшу́ся, -мши́шся, гл. Расти густо подобно мху, быть мохнатымъ. Желех.
Навко́льки нар. На колѣни, на колѣняхъ. Мнж. 186. Вони його цілують та навкольки перед ним падають. Мнж. 139.
Підпал, -лу, м. 1) Растопка; матеріалъ для растопки. Візьми сухого моху на підпал. Без підпалу і дрова не горять. Ном. № 3298. 2) Поджогъ.
Поменшати 2, -ша́ю, -єш, сов. в. поменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Желех.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Тернослив, -ва, м. Мелкоплодная круглая слива, Primus domestica L. Анн. 275.
Чайний, -а, -е. Чайный. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.