Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мур

Му́р, -ру, м. Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Левиц. І. 218. Золота швайка мур пробиває. Ном. № 1394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУР"
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. ІІІ. 55.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Панич, -ча, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Анн. 108. Ум. паничик, паниченько, паничо́к. Грин. III. 15.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому. Рудан. І. 23.
Помокрілий, -а, -е. Измокшій, сдѣлавшійся мокрымъ. Довго тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні. Мир. Пов. І. 115.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.
Усамобожити, -жу, -жиш, гл. Умолить, упросить. Насилу усамобожили, щоб вернув гроші. Шейк.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.