Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулювати

Мулюва́ти, -лю́́ю, -єш, гл. = малювати. Мулює брови синьою ожиною. Чуб. V. 693. Мульований коромисел гнувся, не вломався. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЮВАТИ"
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки. Чуб.
Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
Ободяритися, -рюся, -ришся, гл. Оправиться, окрѣпнуть. Кінь був плохий, та замучений, а тепер ободярився. Харьк.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати. Мет. 418.
Цьон меж. = цінь. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.