Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мульникуватий

Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Білогрудець, -дця, м. = білогруд 2 а. Вх. Пч. II. 14. Ум. білогрудчик. Вх. Зн. 3.
Гаркаво нар. Картаво.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Черк. у. Нволынск. у. Левиц. І. 163. Стала така лемехувата. Г. Барв. 365.
Окручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. окрути́тися, -чуся, -тишся, одн. в. окрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Спречний, -а, -е. = суперечний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЬНИКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.