Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мульникуватий

Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Бешишник, -ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. І. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.
Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень. Ном. № 6341.
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини. К. Псал. 239.
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ. Зміев. у.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Продай, -даю, м. = продаж. На продай — для продажи. Вх. Лем. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЬНИКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.