Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мульникуватий

Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині. Г. Барв. 87.
Мі́дний, -а, -е. 1) Мѣдный. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. 181., Ум. мідне́нький. Кухличок мідненький водиці повненький. Грин. III. 400.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина. Вх. Зн. 43.
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц. І.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части. 2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Холіра, -ри, ж. = холера. ЕЗ. У. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЬНИКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.