Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мульникуватий

Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Доли́нонька, доли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Позалипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Полуничник, полуни́шник, -ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати. Рудч. Ск. II. 75.
Хороший, -а, -е.. Cм. хорош.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЬНИКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.