Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравель

Мураве́ль, -вля́, м. Муравей. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬ"
Відкалабанити, -ню, -ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, шо він ледві додому дотягся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить. Харьк.  
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.