Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравель

Мураве́ль, -вля́, м. Муравей. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬ"
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна. Мнж. 168.
Заку́страти, -раю, -єш, гл. Взъерошить, растрепать волосы.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. Берд. у. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику. Гн. І. 19.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.