Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Кебітливий и кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний.
Побридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки.
Погань, -ні, ж.
1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить.
2) соб. Язычники.
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись.
Помарити, -рю, -риш, гл. Помечтать.
Поростовкмачувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и ростовкмачити, но во множествѣ.
Правосвітлий, -а, -е. Сіяющій свѣтомъ истины, справедливости? Боже, прийми до царства, до раю правосвітлого! (Изъ молитвы нищихъ).
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже!
Ступачок, -чка, м. Ум. отъ ступав.
