Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулярський

Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРСЬКИЙ"
Герун, -на, м. 1) Волъ съ короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшинъ съ отбитымъ верхомъ. Лохв. у.
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами. Чуб. VII. 575.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими. ХС. І. 76.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода. Вх. Зн. 49.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла. Драг. 271.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Уеднати, -на́ю, -єш, гл. Договорить, уговорить. Да покуль батенька я в'єднав, я свою шапочку стер і зм'яв. Мет. 179.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.