Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулярський

Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯРСЬКИЙ"
Гаргара, -ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара. Ном. № 13620.
Ґрана́товий, -а, -е = Гранатовий. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золотій оправі. Рудч. Ск. II. 113.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Кв'як, -ка, м. = квак 1?
Мацу́н, -на, м. Любящій щупать.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами. КС. 1898. VІІ. 47.
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Гол. Од. 41. Ткачихо! буде тобі лихо! Шейк.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.