Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намітка

Намі́тка, -ки, ж. 1) Женскій головной уборъ: покрывало изъ простой самодѣльной кисеи, которымъ повязываются замужнія женщины поверхъ очіпка. Чуб. VII. 424. 2) Ткань: родъ грубой кисеи. Мил. 168. Ум. наміточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТКА"
Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.
Зале́вчник, -ка, м. Чека въ оси экипажа. Угор. Вх. Зн. 19.
Ноголоситися, -шуся, -сишся, гл. Наплакаться громко.
Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Ном. № 252. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) небесна доро́га. Млечный путь.
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Переписувати, -сую, -єш, сов. в. переписати, -пишу, -шеш, гл. 1) Переписи вать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано. 2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись.
Перч, -ча, м. Некастрированный козелъ. Херс. г.
Посихати, -ха́ю, -єш, гл. Высыхать, засыхать. Грин. III. 297. Ой у степу на долині трава посихає. Чуб. V. 220.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.