Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулитися 2

Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 2"
Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Бендюжина, -ни, ж. 1) = бендюга 1 — 3. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Проститутка, развратница. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере. Г. Барв. 130.
Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна. К. Дз. 94.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Чуб. V. 408. Та як затрубить та в роговцю. Чуб. III. 291. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. Ном. № 7345. За козаком всі звіри затрубили. Гол. І. 105.
Здивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивиться. Там дівчина й умивалася, в люстеречко й видивлялася, красотою здивувалася. Чуб. V. 580.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИСЯ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.