Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулитися 2

Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 2"
Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.
Золільник, -ка, м. Большой горшокъ для бученья, щелоченья. Вас. 181. Сим. 130.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -сяЩо маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Неодміннонар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Повеління, -ня, с. Повелѣніе.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Шмарити Cм. шмаряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИСЯ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.