Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тарілка

Тарілка, -ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. Ум. тарілочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРІЛКА"
Віджати I Cм. віджимати.
Досхну́ти Cм. досихати.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Каптан, -на́, м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. Н. п. Міщане в личаках і в синіх каптанах. К. ЧР. Парубок... у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. І. 138. Ум. каптане́ць, каптано́к, -каптаночок, -каптанчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Гліб. Сим. 18, 133. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку. ЗОЮР. І.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Вх. Зн. 34. Cм. лущик.
Натісувати, -сую, -єш, сов. в. натесати, -тешу, -шеш, гл. Натесывать, натесать. Желех.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Побивання, -ня, с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21.  
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАРІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.