Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віщо

Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩО"
Безстрашний, -а Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.
Викривати, -ва́ю, -єш, сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех.
Нама́врати, -раю, -єш, гл. = намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв. Новомоск. у.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Повиносити, -шу, -сиш, гл. Вынести (во множествѣ). Сало повиносив, собак понагодовував. Рудч. Ск. І. 197.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Понаходити, -джу, -диш, гл. 1) Найти, разыскать (во множествѣ). 2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків. Стор. МПр. 60.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі. К. ЦН. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЩО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.