Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл.
1) Выгрызать, выгрызть.
2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки.
3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору.
Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Собаки так і гунули, та вп'ять назад.
Коцабки зробити. Перекувыркнуться (о пораженномъ выстрѣломъ зайцѣ).
Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. Цвів кущ панської рожі. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. І кущики вишукує травиці. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко.
Невданючий, -а, -е., Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный.
Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.
Побитий, -а, -е. Покрытый крышей. побита хата. Хата, крыша которой съ наклономъ до 60 %. Ум. побитенький. Хатка моя побитенька, хатка на помості.
Повожувати, -жую, -єш, гл. = поводити. Утінки плавно пливуть, тілько головками повожують.
Поганий, -а, -е. 1) Дурной, плохой. Царь як покуштує борщ, аж він такий поганий. Велів поганій буть погоді. Деревце почало казать, яке йому життя погане.
2) Некрасивый. Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Ум. поганенький. Я знаю однієї поганенької (пісні).
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
