Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тарахкало

Тарахкало, -ла, с. Погремушка, родъ дѣтской игрушки. Шейк. Ум. тарахкалко, тарахкальце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРАХКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРАХКАЛО"
Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli. II. 115.
Гра́к 2 меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Заже́вріти, -рію, -єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. І. 1
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
На́плід, -лоду, м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом. К. Бай. 43.
Потоншати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тоньше. То людина схудне, а дерево не потоншає. Кіевск. у.
Розсохтися Cм. розсихатися.
Цвілити, -лю, -лиш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАРАХКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.