Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дієпись

Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЄПИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЄПИСЬ"
Вибухатися, -хаюся, -єшся, гл. Сильно вырости. Дивись, яка вибутилась: уже й батька переросла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Кла м. мн. = ікла. Cм. ікол. Желех.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина. Харьк.
Ошадіти, -ді́ю, -єш, гл. О деревьяхъ: покрыться инеемъ, обмерзнуть. Желех. Вх. Лем. 455.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Уг. 257.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Мкр. Н. 31. Св. Л. 184. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. Ум. родзи́ночки.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЄПИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.