Виважити Cм. виважувати.
Випечатати, -таю, -єш, гл. Отпечатать.
Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Вищирив зуби, як печене порося.
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Ми йому ґанки нарядили. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі.
Нехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Вона грошима нехтує.
2) Пренебрегать.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл.
1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.).
2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні.
3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Росквакатися, -каюся, -єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася.
Черевичок, -чка, м. 1) Ум. отъ черевик. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. б) Cypripedium Calceolus L. в) — божої матері. Impatiens noli tangere L.
