Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжа

Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831. Питай, чи діжу замісить. Мет. 238. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. Мнж. 179. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ив. 36. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить. Грин. ІІІ. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖА"
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Гнеть нар. = гнет. А ту гнеть потопа буде. Гн. І. 31.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. ІІІ. 61).
Картопелина, -ни, ж. = картоплина.
Корпатися, -наюся, -єшся, гл. Копаться. Антосьо все корпавсь у капшуці. Св. Л. 178.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. № 5883. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. МВ. ІІ. 81. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Шевч. 154. Два рушники довгих та мудро вишитих. Кв. І. 77.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.
Шумливий, -а, -е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.