Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжа

Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831. Питай, чи діжу замісить. Мет. 238. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. Мнж. 179. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ив. 36. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить. Грин. ІІІ. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖА"
Гавань, -ні, ж. Гавань. Ой стояла на гавані против Яниколя; ой там була хуртовина із чорного моря. Мет. 431.
Догребти́, -ся. Cм. Догрібати, -ся.
Заквасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запереть, посадить. Закували хлопця молодого та в тюрму заквасували. Шевч. 454.
За́хид-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Цыганъ пишовъ на закладъ, що буде косыты до захид-сонця. Ном. 10057.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Покидьок, -дька, м. = покидька. Грин. І. 238.
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.
Розділення, -ня, с. Раздѣленіе. Чи думаєте, що прийшов дати впокій на землі? Ні, глаголю вам, а розділення. Єв. Л. ХІІ. 51.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся. Ном. № 5994. 2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.