Ака́хвист и ака́хтист, -та, м. Акафистъ. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи Богові, і дала собі зарок найняти акахтист і обміняти свічку. Акафисти наймив.
Водограй, -граю, м. Фонтанъ.
Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Ворона літає, а дурень голову задирає. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге.
Зазу́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Покрываться, покрыться зазубринами. Ніж зазубився. 2) Впиваться, впиться (зубами).
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана.
Коноплище, -ща, с.
1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю.
2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Лахманярка, -ки, ж. Тряпичница.
Окупати, -па́ю, -єш, сов. в. окупити, -плю́, -пиш, гл. Выкупать, выкупить.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.