Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжкуватий

Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКУВАТИЙ"
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька. Вх. Лем. 393.
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Занести́, -ся. Cм. заносити, -ся.
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься. Кв. І. 15.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Перекупня, -ні, ж. Перепродажа.
Посліпитися, -пимося, -теся, гл. Ослѣпнуть. На очах більма поробились, коли б до віку посліпились. Котл. Ен.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.