Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжкуватий

Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКУВАТИЙ"
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Наплести́ Cм. наплітати.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.
Сушник, -ка, м. 1) Усохшія вѣтви на деревѣ. 2) Усохшая часть сада, лѣса.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Н. Вол. у. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Н. Вол. у. Устарівся мак. Грин. II. 86.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.