Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжечка

Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖЕЧКА"
Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13.
Дзмі́їв, -ва, -ве = Зміїв.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву. Кв.
Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися. Харьк.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Шланк, -ку, м. Рядъ? шеренга? От постановились усі (салдати) в шланку і ну загравать на духову музику. ЕЗ. V. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.