Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжка

Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. Ум. Ді́жечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. Cм. Діж, діжун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКА"
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки. Камен. у.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L. ЗЮЗО. І. 124.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Перса и перси, перс, с. 1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. А та кобила і пха персами назад віз. Рудч. Ск. І. 181. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
Плекатарка, -ки, ж. Кормилица. Ум. плекатаронька. Гол. II. 82.
Помалий, -а, -е. Маловатый. У вас овечки помалі. Валк. у. Чоботи пошив мені помолі.
Помилепшо нар. Ошибочно.
Розімчатися, -чуся, -чишся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.