Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжниця

Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́. О. 1862. V. Кух. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖНИЦЯ"
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Первий, -а, -е. = перший. Нерві півні заспівають, то я тебе й ізбужу. Чуб. V. 535.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Пороскручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Раскрутиться, развернуться (во множ.).
Хвастик, -ка, м. = хвастун. Мнж. 193. Хвастик з вас! МВ. (КС. 1902. X. 150).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.