Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжковий

Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКОВИЙ"
Ано́ и Ано́-лемсз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Бакунт, -ту, м. Томпакъ. Шух. І. 277.
Висвободити, -джу, -диш, гл. Освободить. Рудч. Ск. II. 117.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер. Гн. II. 50.
Перекинчик, -ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю... Перекинчик з тебе, не мож тя любити. Гол. III. 454.  
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Підштрикень, -кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ. Ив. 21.
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Ном. № 3305. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Мет. 175., Ум. покірне́нький.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.