Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой.
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Конопляник, -ка, м. = конопельник.
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Линув на лоб йому води. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Проворкуватий, -а, -е. = проворний.
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.
