Бідота, -ти, ж.
1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті
2) = біднота 2.
Виплигом нар. Подпрыгивая, проворно (идти). Як наїсися сала, то так виплигом і підеш.
Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Окуляри, -рів, м. мн.
1) Очки. На очі вставлю окуляри. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. — втерти. Провести, надуть.
2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
Переробити, -ся. Cм. переробляти, -ся.
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. 3) = намітка.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Рано-ранісінько схоплюся.
Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Багатому рихтувала, за бідного дала. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує.
2) Наводить, направлять, цѣлить. А своє військо на Львів рихтує. Cм. риштувати.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
