Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвинно

Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. І. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИННО"
Безробіття, -тя, с. Безработица. Желех.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
Йойкотня, -ні́, ж. Крики йой! А попід горою в корчах крик, галас, йойкотня: тут полювання якийсь пан справляв. Св. Л. 95.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Місте́ць и пр. = мистець и пр.
Передерти, -ся. Cм. передирати, -ся.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВИННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.