Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління.
Дошкандиба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Доходить, хромая, до извѣстнаго времени, до какого либо случая.
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав.
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Мощи́рь, -ря, м. = мущирь.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Остудник, -ка, м. Растеніе: а) Ononis spinosa. б) Herniaria glabra. L.
Пробачати, -ча́ю, -єш, сов. в. пробачити, -чу, -чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность.
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву.
Хвура, -ри, ж. = хура. Ми тебе доставим аж до того міста, где ти маєш хвуру брати.
