Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Зле́пкуватий, -а, -е. О печеномъ хлѣбѣ: слипающійся, во время печенія, съ другимъ.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять.
Переклювати, -люю́, -єш, гл. Переклевать, исклевать (многое). Не мало козацького й татарського трупу переклював по степах та байраках.
Потрішки нар. Ум. отъ потроху.
Ременнак, -ка, м. Ременный кнутъ.
Сенатор, -ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали.
Ступак, -ка, м.
1) Конная мельница.
2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними.
3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок.
Хвороба, -би, ж.
1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я.
2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба!
3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш.
