Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ)
Коправий, -а, -е. = каправий.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. а описаніе оступу
Перегрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. перегребтися, -буся, -бешся, гл. Переправляться, переправиться на веслахъ. Ой бистрії річки, круті бережечки, — перегрібся, перевізся козак молоденький.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Розвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Разваливаться, развалиться, разрушаться, разрушиться. А горщок у печі розвалився, кип'ячи.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема.
