Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припрошувати

Припрошувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПРОШУВАТИ"
Вигадливість, -вости, ж. Изобрѣтательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість. Левиц. І. 221.
Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Камен. у.очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Крутнути, -ся. Cм. крутити, -ся.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Мо́ня, -ні, ж. Дѣтск. Молоко. О. 1861. VIII. 8. Ум. мо́нечка, мо́нька.
Порозшморгувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розшморгнути, но во множествѣ.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПРОШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.