Гафтарь, -ря, м., гафтува́ння, -ня, с. гафтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = гаптарь, гаптування, гаптувати.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Лата, -ти, ж.
1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі.
3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Наші лати переходять панські шати. Багатий на лати та на дрібні сльози. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі.
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Cм. оснач.
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію.
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору.
Сапет, -та, м.
1) Большая плетеная корзина въ видѣ надставки на повозку — для возки огородныхъ овощей, угля и пр.
2) Плетеная изъ лозы ручная корзина.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
Шіснадцятка, -ки, ж. Счетная единица (копа), продающихся на базарѣ оконъ — въ 16-ть штукъ.
