Відгортатися, -таюся, -єшся, сов. в. відгорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. Єсть там такий млин і дванадцять каміней, що само і мелеться, і само насипається, само відгортається і само в мішки набивається. 2) Отворачиваеться, отворотиться. 3) Перестать ласкаться. Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло.
Гайдамакувати, -ку́ю, -єш, гл. Гайдамачествовать, быть гайдамакою.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Манли́вий, -а, -е. Соблазнительный, обманчивый.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
Роспочати, -ся. Cм. роспочинати, -ся.
Чех, -ха, м.
1) Чехъ.
2) Родъ серебряной или золотой старой монеты.
