Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбояззя

Безбояззя, -зя, с. Безстрашіе, отвага, безбоязненность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЯЗЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЯЗЗЯ"
Вициркнути Cм. вициркувати.
Доті́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дотеса́тися, тешу́ся, -шешся, гл. Дотесываться, дотесаться.
Дрімни́виці, -виць, ж. мн. = дрімливиці. Мил. 34.
Дурноп'Я́н, -ну, м. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. Ном. нізвідкіля сподіватись грошей великих. К. (О. 1862. III. 23).
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Шерстка, -ки, ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна. Чуб. II. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЯЗЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.