Зсукувати, -кую, -єш, сов. в. зсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Ссучивать, ссучить. Зсукав мотузок. — свічку. Сдѣлать свѣчу (изъ воску). Зсукали свічку із ярого воску. А ще раніше пан Василько встав, три свічки зсукав.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла.
Ошанутися, -нуся, -не́шся, гл. Обмануться. Чи добре що купив? — Ба, де там — ошанувся.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Поскопувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и скопати, но о многомъ.
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
Штуб, -ба, штубак, -ка, м. = штовб.
