Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвини

Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВИНИ"
Букат, -та, м. Кусокъ. Шух. І. 106. Втяла букат сира. Шух. І. 199.
Винятковий, -а, -е. Исключительный. Желех.
Затули́ти, -ся. Cм. затуля́ти, -ся.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Шевч. О28. Парча золототканая. К. ЧР. 58.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Невзабарі нар. = незабаром.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Ступір, -ра, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.