Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати.
1) Соврать. Можна і брехнути.
3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули.
Вагітна Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ).
Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Голодраб, -ба, м. = голодранець.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник.
Кривобедрий, -а, -е. 1) = кривоклубий.
2) О четырехугольникѣ: косоугольный. Напр. о плотѣ: когда плотъ сплавного лѣса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится въ косоугольникъ.
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська.
Опрічний, -а, -е. Особенный, отдѣльный. Пей чоловік якийсь опрічний од людей. Умом і хвабрістю своєю в опрічнеє попав число. Опрічна хата.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе.
Урода, -ди, ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. . Хорошая дружина на вроду. Ум. уро́донька.
