Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра.
Дострига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. достри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Коругов, -гви, ж. = корогов. Щоб військо йшло під коругов.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться.
Перехнябитися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Стара хата вже перехнябилась набік. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Вчепився як рак. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась.
2) Насѣк. = раглик.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Ум. рачок.