Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Дово́дний, -а, -е. = Довідний.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Контентуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, ѣсть; угощаться. Контентуйтеся, люде добрі!
Подоходжувати, -джуємо, -єте, гл. = подоходити.
Смагнути, -гну, -неш, гл.
1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться.
2) Загорать. Од соненька личенько смагне.
3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи.
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Ум. спіленький, спілесенький.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Суцільною корою позростались. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати.
Усцикати, -каю, -єш, сов. в. усцяти, -цю, -ци́ш, гл. Обмачивать, обмочить (уриною).