Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбожницький

Безбожницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам... К. Псал. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЖНИЦЬКИЙ"
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку. Чуб. III. 180.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні. Пирят. у.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.
Цибуляний, -а, -е. = цибульний.
Чапайло, -ла, с. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЖНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.