Барва, -ви, ж.
1) Краска, цвѣтъ. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою.
2) Ворса на сукнѣ.
3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Бистрощокий, -а, -е. .? Чого прийшов, бистрощокий?
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка.
Гандель, гандлювання, гендлювати и пр = гендель и пр.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була.
Паненя, -ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, — та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! А узяв я паненя, та й не рівня моя. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ум. паненя́тко.
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде.
Хламидник, -ка, м. Босякъ.
