Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня.
Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Праворушниця, -ці, ж.( = праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця.
Призволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. призволитися, -люся, -лишся, гл. Ѣсть, кушать, покушать. Їжте бо, призволяйтесь до борщу.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
Щетина, -ни, ж. Щетина.
