Доправля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. 2) — за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка.
Міси́тися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. Як діжа не міситься, то сім'я біситься.
Наги́ркатися, -каюся, -єшся, гл. = нагарчатися.
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище.
Поперек, -ку, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Ум. поперечок.
Порадник, -ка, м. Совѣтникъ. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. порадничок. Мій таточку, мій порадничку.
Почастувати, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала.
Прищеплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищепитися, -плюся, -пишся, гл. Прививаться, привиться.
