Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо.
Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Пішов, як рак по дріжджі. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах.
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Застига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засти́гти, -гну, -неш, гл. 1) Застывать, застыть. аж йому́ в литка́х засти́гло. Испугался. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі.
Падалюк, -ка, м. = падалець.
Придихатися, -хаюся, -єшся, гл. Получать непріятный запахъ. Вода придихається.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Ум. чеперушка.