Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гев

Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. Гол. І. 234. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда! Вх. Зн. 51. Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВ"
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш. Вх. Зн. 43.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать. Желех.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7.
Синятка, -ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Чуб. VII. 428. Вас. 170. Г. Барв. 52. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Чуб. V. 417. Ум. синяточка. Маркев. 11. Запасочка синяточка. Чуб. III. 486.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Терличка 2, -ки, ж. Родъ пѣсни. На мене, п'ятнойку, терличок співают. МУЕ. III. 34. Терличок хлопи співають на весілю або на музиках. МУЕ. III. 35.
Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. Грин. ІІІ. 223. хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? Г. Вирв. 208. 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. Грин. І. 78. 4) Походка. 5) тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. Г. Барв. 114. 6) у хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Рк. Левиц. Ум. хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Лукаш. 150. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. АД. І. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.