Бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі.
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Вилучили всю жвавість з дитини.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. На поріг ступає, шапочку здіймає. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Здійміть очі ваші.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Обковувати, -вую, -єш, сов. в. обкувати, -кую́, -єш, гл.
1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте.
2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом.
3) Куковать, покуковать вокругъ чего. Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує.
Пороскоренюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскорени́тися, но во множествѣ.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Супліка, -ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа.
